Освіта: вища спеціальна
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищоЇ категорії
В 2004 р. закінчила КНПУ ім. М.П. Драгоманова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Дефектологія" та здобула кваліфікацію логопеда; педагога - дефектолога дошкільних закладів для дітей з вадами мовлення.
З 2000 р. по 2017 р. працювала учителем - логопедом у Білоцерківській спеціальній загальноосвітній школі №19.
З 1 вересня 2017 р. працюю учителем - логопедом на логопедичному пункті у спеціалізованій загальноосвітній школі №16
м. Білої Церкви.
У вересні та травні учитель - логопед обстежує
учнів БСПМШ №16, БСШ №9 (3-4 класи)
Консультація для батьків
“Розвиваємо мовлення дитини”
Учити дитину розповідати – це значить формувати її зв’язне мовлення. В період навчання в початковій школі в мисленні дитини відбуваються значні зміни: удосконалюються мисленнєві операції, з’являються нові знання і уміння, а значить, удосконалюється і мовлення. Однак мисленнєвих і мовленнєвих навичок діти набувають лише в спілкуванні з оточуючими, зокрема з батьками, в трудовій діяльності, у грі.
Батьки повинні вчити дітей зрозуміло і змістовно відповідати на питання, при цьому не порушувати емоційності та своєрідності мовлення (якщо вони позитивні). Це не означає, що батьки повинні проводити зі своїми дітьми спеціальні заняття. Формувати словник, розвивати мовлення можна невимушено, по дорозі до школи, на прогулянці, під час гри вдома.
Не зайвим буде нагадати батькам, що своє духовне життя народ дбайливо зберігає у рідному слові. Тому навчання і виховання підростаючого покоління рідною мовою є найпершою умовою будь-якого народу. Лінгвістичний геній українського народу витворив для нас мову дивної краси і сили. Дотримання єдиних загальнонаціональних норм вимови має велике соціальне значення, адже тільки унормована мова може забезпечити правильність і швидкість взаєморозуміння між людьми всієї нації. Тому діти повинні чути від батьків чисту українську літературну мову. Це допоможе дітям оволодіти вимовними та правописними нормами української мови, збагатити словниковий запас.
Батьки повинні говорити з дітьми у помірному темпі, правильно і чітко вимовляти слова з правильним наголосом. Читаючи дитячу книжку, допоможіть дитині зрозуміти зміст твору, оцінити дії героїв, виховуйте уміння відчувати красу художнього слова. Вчіть дітей запам’ятовувати і виразно розповідати короткі вірші. Наприклад:
1. На базар ходив комарик.
І придбав собі букварик.
Каже мамі, каже тату:
"Хочу азбуку вивчати".
А.Комінчук
2. Мама-черепаха
В серпні перший раз
Проводжала сина
В школу, в перший клас.
А чому це в серпні?
Ясно нам, чому:
Щоб не запізнитись
На урок йому.
Г.Бойко
3. Мишенятко миє личко
І без мила, й без водички.
4. Жук жуку сказав: жу-жу,
Я з Дружком давно дружу!
5. До мого вікна
Підійшла весна
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Д.Павличко
6. Хвалився кіт,
Що він у брід
Дніпро перебреде.
Та як пішов
І не прийшов -
Нема кота ніде.
І ти ніколи не хвались, -
Коли не можеш -
Не берись.
П.Воронько
7. Жук упав і встать не може,
Жде - хто ж це допоможе.
Оскільки робота по збагаченню і уточненню словника дитини передбачає активне пізнання оточуючого світу, вона входить в різні види діяльності дитини: в ігрову, побутову, трудову, навчальну. І роль батьків в цій роботі неоціненна. Знайдіть час для спілкування з дітьми, а якщо вдома його бракує, пограйте на прогулянці в прості ігри:
- Моя вулиця зелена, …
- Вітер був холодний, …
- В овочевому магазині продаються огірки, …
- Працівник аптеки.
- Той, хто пасе овець.
- Автор казок.
- Готує їжу.
- Доглядає за бджолами.
- М’яч – круглий, гумовий, червоний, великий.
- Яблуко - …
- Зошит - …
- Велосипед - …
В сумці великій вони принесли: …
Значну роль у розвитку мовлення та мислення дитини відіграють загадки. Це засіб емоційного впливу на розвиток пізнавальних здібностей дітей, вони навчають їх говорити яскраво, образно. Загадки збагачують пам'ять дітей перлинами рідної мови, знайомлять з лексичним значенням слів:
2. Набита пухом лежить під вухом. (подушка)
Батькам варто пам’ятати, що дитяча ігрова діяльність – це вільна, самостійна діяльність, що здійснюється за власної ініціативи дитини, вона вільна від обов’язків перед дорослими. Створюйте для дитини такі умови, щоб у неї виникала потреба гратися з Вами, а у Вас появлялась можливість поділитись з дитиною своїм життєвим досвідом.