П`ятниця, 17.11.2017, 20:13
              Логопедична майстерня
                Логопедична служба  управління освіти і науки   Білоцерківського міськвиконкому                                 
        Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
З ДНЕМ ЛОГОПЕДА!
Вхід на сайт
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Flag Counter
Порадити друзям

Учитель-логопед  Малярчик Наталія Миколаївна

Освіта: вища спеціальна

В 1995 р. закінчила Білоцерківське педагогічне училище, отримала спеціальність « Вихователь в дошкільних закладах» та додаткову кваліфікацію « Вихователь логопедичних груп».

В 2004 р. закінчила Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова і отримала базову вищу освіту за напрямком підготовки « Педагогічна освіта» та здобула кваліфікацію бакалавра дефектології; асистента вчителя – дефектолога спеціальних шкільних, дошкільних та соціально – реабілітаційних закладів.

В 2005 р. закінчила Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю « Дефектологія» та здобула кваліфікацію логопеда; вчителя початкових класів шкіл для дітей з тяжкими розладами мовлення.

З 2002 р. по 2011 рік працювала вчителем – логопедом в ДНЗ№ 15 « Теремок».

З 2011 р. по 2013 рік працювала в Київському обласному будинку дитини.

З 2013р працюю вчителем – логопедом. Зона обслуговування: БЗШ № 3 та БЗШ№ 18.

 

Консультація на тему: « Вади мовлення учнів що впливають на грамотність письма»

Найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявлятися в дефектах звуковимови, обмеженості словникового запасу, невміння граматично правильно узгоджувати слова в реченні тощо.

У школі до мовлення ставлять високі вимоги, тому дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі опанування навичок читання і письма, з'являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна літер і складів, недописування або недочитування слів, переставляння частин слова тощо). Такі недоліки читання і письма називаються відповідно дислекісєю і дисграфією. Учні, які мають такі вади, потребують спеціальної логопедичної роботи.
Недоліки усного мовлення у першокласників та напрямки їх подолання

Щорічне вересневе обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників за останні роки відображає тенденцію збільшення кількості дітей із мовленнєвими вадами. Збільшується відсоток комплексної патології, що відображається на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв'язному мовленні, тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку дитини.

Недоліки сформованості усного мовлення в учнів загальноосвітніх шкіл виявляються у фонематичному, фонетико-фонематичному та загальному (нерізко вираженому та III рівня) недорозвиненні мовлення.

Фонетичне недорозвинення — спотворення артикуляційної будови звука з фонематико-смисловою функцією. Це «косметичний» дефект, що спричиняє вторинні порушення писемного мовлення. Але досить часто такі діти стають об'єктами кепкування, у них формується комплекс неповноцінності із різними негативними наслідками: замкненість, зниження самооцінки, негативізм, агресивність.

У дітей із фонетико-фонематичним недорозвинення звуковимова порушена за типом заміни звуків, трапляється заміна на спотворений мовленнєвий еквівалент. У цьому разі страждають фонематичні процеси: слухове сприйняття і диференціювання мовленнєвих звуків Дітям складно розрізняти тверді та м'які, дзвінкі і глухі приголосні, африкати між собою та із свистячими та шиплячими приголосними, а також голосні І та II рядів.

Несформованість фонематичних процесів призводить до неправильного формування мовленнєвого аналізу та синтезу на рівні звуко-складової структури слова, що виглядає як невміння сказати слово, що складається зі звуків що вимовляються правильно: дитина пропускає, уставляє зайві, замінює, переставляє звуки та склади. Вади фонематичних процесів можуть бути і самостійною патологією у дитини з первісно якісною або вже відкоригованою звуковимовою. Такий стан — загроза формування повноцінного письмового мовлення. Усі ці помили можуть бути притаманні читанню і письму.

Для загального недорозвинення мовлення (нерізко виражене або III рівня) характерними є такі ознаки:

звуковимова сформована або спотворена за будь-яким типом;

неякісні фонематичні процеси;

мовленнєвий аналіз та синтез порушені як на рівні звука, складу і слова, так і на рівні фрази;

страждає лексична будова;

ускладнені зміни слів за граматичними категоріями та оформлення фрази. Фраза — елементарна, малопоширена, часто аграматична;

розвиток зв'язного мовлення не відповідає віку.

 

Діти із ЗНМ — особливо складний педагогічний контингент.
Таким чином, потрібно уявити, що така картина — це не проста неуважність, відвертання уваги, грайливість, а це порушення, що потребує логопедичної корекції.

Специфічні порушення писемного мовлення учнів та шляхи їх корекції

Письмо — це особлива форма власного (експресивного) мовлення, що формується, на відміну від усних форм, тільки в процесі цілеспрямованого навчання, і є знаковою просторовою класифікацією тимчасової послідовності фонем в усному мовленні.

Специфічні розлади письма отримали назву «дисграфія».

Артикуляторно-акустична дисграфія притаманна дітям із вадами звуковимови. У цьому випадку діє принцип «пишу, як говорю». При цьому помилки подібного походження є у дітей із нещодавно сформованою вимовою внаслідок неповної автоматизації артикулем на внутрішньому рівні. Відомо, що попередня дефектна вимова на внутрішньому рівні може затримуватися до двох років. Ось чому так важливо сформувати правильну звуковимовну структуру в дошкільному віці, не менше, ніж за рік до початку навчання в школі.

Помилки, зумовлені несформованістю фонематичних процесів,— це різноманітні заміни: голосних між собою, дзвінких та глухих приголосних, африкативних звуків між собою та зі свистячими і шиплячими приголосними ([Ч] - [Ц], [С], [ТЬ], [Ш]; [Ц] - [Т[, [С], [3]; [Щ] - [С], [Ч], [Ц], [Ш]), заміни звуків різним за способом та місцем утворення артикуляційним укладом ([М] — [Н], [К] — [Т], [С] - [Ш], [3] - [Ж], [Ф] - [X] та ін.). Діти не розрізняють тверді та м'які приголосні, не вміють позначати пом'якшення приголосного на письмі.

Несформованість мовленнєвого аналізу та синтезу призводить до виникнення специфічних помилок на рівні складу, слова, речення у вигляді:

пропуск букв та складів;

переставлення букв та складів;

повторення раніше написаної букви (персеверації):

чечепаха, весточка;

передчасне написання букви (антиципації) в різних мовленнєвих одиницях: вірер (вітер); (Будемо чити чай);

об'єднання слів зі скороченням звуко-складової струк­тури (контамінації): Високлен (Високий клен);

неправильне визначення меж мовленнєвих одиниць: ба буся; вкнизі.

Розлади зорово-просторових орієнтацій призводять до замін букв за зовнішньою схожістю, спотворення написання букв, труднощів розташування на сторінці в зошиті, недотримання робочого рядка, дзеркального написання.

У кінетично подібних букв — однаковий початок написання і різні наступні елементи. Несформованість якісного відбору елементів і порушення рухово-просторового розташування призводять до замін букв за кінематичною схожістю, неправильного їх з'єднання, пропуску елементів, їх неправильного розташування.

 

Для аграматичної дисграфії характерними є:

порушення граматичного зв'язку слів у реченні (керування та узгодження): Лід дуб нора їжака;

неадекватне використання слів: Восени спадає (опадає) листя

розлади норм словотворенням і граматичної словозміни: мори (моря), крісли (крісла).

Для подолання вад письма необхідна планомірна спеціалізована допомога.

Проведення навчально-корекційних засобів дозволяє значно згладити прояви дисграфії, що сприяє якіснішому засвоєнню програмного матеріалу з навчання грамоти.














 

Банер сайту
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Друзі сайту
-->
Погода
Логопедична майстерня © 2017uCoz