04.04. 2019 року відбувся семінар-практикум для учителів-логопедів логопедичних пунктів і учителів-логопедів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів

Тема:

«Використання новітніх технологій для формування та закріплення навичок звуко-буквеного, складового та мовного аналізу і синтезу на логопедичних заняттях »



 

ВПРАВИ З ЕЛЕМЕНТАМИ КОДУВАННЯ СКЛАДІВ І СЛІВ НЕСКЛАДНОЇ ЗВУКО-СКЛАДОВОЇ СТРУКТУРИ

У вправах 1 – 6 голосні звуки позначаються умовним сигналом, наприклад, ударами.

Дітям дається установка на запам'ятовування цих позначень:

А - плесання в долоні перед собою,

О - плескання обома руками по колінах,

У - удар кулаком об кулак,

І - плескання в долоні над головою,

И – плескання тильними сторонами долонь одна об одну,

Е – плескання в долоні за спиною.

Вправа 1

Кодування зворотних складів типу:

АК, ОП, УХ, ИТ, ЕХ, УФ, УІЦ, ОЧ, АШ, ОЩ, ОЙ, УЛ, ІМ, ИН, ЕР (для кодування можуть використовуватися зворотні склади з глухими приголосними К, П, С, Т, Ф, X, Ц, Ш, Щ або сонорами Й, Л, М, Н, Р в кінці, на які не поширюється закон оглушення , властивий фонетичної системи української мови).

Дорослий передає голосний звук умовним сигналом, а приголосний чітко вимовляє. Діти (дитина) відгадують (синтезують) і називають задуманний дорослим склад.

Вправа 2

Кодування і відгадування дітьми (дитиною) прямих складів типу:

НА, ПО, ЗУ, ВИ, ГЕ, ЖУ (без обмежень використання приголосних).

Вправа 3

Дорослий і діти (дитина) змінюються ролями: діти по черзі кодують склади, а дорослий або інші діти групи відгадують закодовані склади

(див. Впр. 1, 2).

Вправа 4 - Ускладнений варіант вправ 1, 2.

Для відгадування (синтезу) дітям пропонуються замість складів односкладові слова без збігу приголосних типу:

МАК, СОМ, СОН, КІТ, КИТ, ТОК, СІК, СИР, РОТ, ЛАК, ШУМ, СУП, НАШ, ОСЬ, ВАШ, ГУЛ, ЗАЛ ....

Вправа 5

Виконується аналогічно до вправ 1, 2, 4, але використовуються слова складнішої звуко-складової структури, наприклад:

а) САНІ, КОНІ, РУКА, РУКИ, САДИ, ДУБИ...

б) ЦУКОР, ПАРКАН, ПОВАР, ХАЛАТ, КУСОК, СУДАК, САЛАТ ...

в) КІШКА, СУМКА, МИШКА, НІРКА, ДІЖКА, ПОШТА ...

г) КРІТ, ДВІР, СЛОН, ХРАМ, БРАТ, СТІЛ ...

Вправа 6

Самостійне кодування дитиною (дітьми) слів з поступовим ускладненням звуко-складової структури: СІК – СОКИ, САД – САДИ – САДОЧОК…

Вправи 7-10 на розрізнення твердих і м'яких приголосних звуків.

Вправа 7

Ізольовані м'які і тверді приголосні розрізняються за допомогою жестів:

твердий приголосний - ударом кулака об кулак;

м'який приголосний - оплеском долоні об долоню.

Дорослий вимовляє приголосний звук - діти відображають його відповідним жестом.

Поступово збільшується темп і кількість вимовлених звуків (до 2, 3, 4, 5 і більше).

Вправа 8

Ізольовані тверді і м'які приголосні позначаються не жестами, а значками (графічно):

твердий приголосний - трикутником вершиною вгору;

м'який приголосний - трикутником вершиною вниз.

Наприклад:

твердий звук Т позначається ;

м'який звук Т позначається ;

завжди м'який звук Й позначається .

Дорослий вимовляє звуки, а діти записують їх на папері за допомогою значків.

Вправа 9

Розрізнення твердих і м'яких приголосних на початку слова перед голосними.

Дорослий вимовляє слова, що починаються на тверді і м'які приголосні (перед голосними) в довільному порядку.

Діти виділяють перший приголосний в слові, визначають, твердий він або м'який, і зображують його відповідним жестом (див. Впр. 7).

Наприклад:

ЛАПА - зображують відповідними рухами - ударом кулака об кулак ;

ЛІТО - зображують відповідними рухами - плескання долоні об долоню.

Вправа 10

У порівнянні з вправою 9 в даній вправі завдання ускладнюється: у вимовлених дорослим словах треба не тільки виділити перший приголосний і визначити, твердий він або м'який, але і запам'ятати слова, а потім «записати» їх (кожне слово значком або залежно від твердості або м'якості першого приголосного).